Українська історія як історія сім'ї

Доповідь історика Єльського Університету Тімоті Снайдера
3 листопада 2009 р. 16:00-18:00
у приміщенні Інституту східноєвропейської історії
Віденського Університету
в рамках семінара
"Українське націєтворення в ХІХ - ХХ століттях , А.Капелер

Останнє інтерв'ю Снайдера газеті "Ді Пресе" 11-09-2009

З: Чим є Україна 2009 року? Чи справді все так просто, що західна частина радше проєвропейська, а східна проросійська, і край?

В: Цікаво, що ліберальні європейці намагаються уникати етнічних категорій, коли говорять про ЄС. Та щойно вони згадують, скажімо, про Україну, етнічність несподівано стає відповіддю на всі питання. Це дуже примітивно й неправдиво. Звісно, між заходом і сходом України є відмінності. Захід – Галичина, Волинь – є розсадником українського націоналізму, тоді як індустріалізований південний схід – центром певної не-національної політики робочого класу. Населення ідентифікує само себе українцями: байдуже, розмовляють вони українською чи російською. І певною мірою вони більш космополітичні, ніж чимало людей на Заході, бо володіють двома мовами та використовують їх у різних контекстах. Україна, так би мовити, є набагато сучаснішою країною, ніж хотіли би визнати ті західні європейці, що намагаються осмислити постмодерну націю ХХІ століття у категоріях ХІХ-го...